Гурток

               Краєзнавство і туризм                          

21.05.2020 ; 28.05.2020

Смуга перешкод

Вправа 1

•  Біг
•  Біг по гімнастичній лаві
• Пробігання під бар’єром
• Біг по гімнастичній лаві
• Проповзання по гімнастичному мату
• Перестрибування через лаву

    

Вправа 2

• Пересування по гімнастичній лаві на носочках, руки в сторони
• Переступання через низькі бар’єри
• Пересування по-пластунськи на гімнастичному маті
• Стрибки по квадратах з однієї ноги на дві

Вправа 3

• Ведення м’яча поперемінно правою-лівою рукою
• Передача м’яча від грудей в парах
• Синхронні удари м’ячами в підлогу
• Кидки баскетбольного м’яча в кошик

Вправа 4

• Пересування по-пластунськи під бар’єрами
• Стрибки по “купинах”
• Пересування по гімнастичній лаві на “четвереньках”
• Стрибки через скакалку, просуваючись вперед
• Стрибки через гімнастичний мат

Вправа 5

• Стрибки по “купинах”
• Ходьба по лаві, переступаючи через набивні м’ячі, руки в сторони, м’який зіскок
• Стрибки через бар’єри на двох ногах
• Ходьба по рейці перевернутої гімнастичної лави приставним кроком, руки на поясі
• Пересування під високими бар’єрами
• Ведення м’яча кроком правою рукою до фішки, лівою в зворотному напрямку
• Кидок великого м’яча двома руками з-за голови; від грудей

­

Вправа 6

• Біг “змійкою”
• Стрибки через бар’єри
• Біг по гімнастичній лаві
• Стрибки по “купинах”

      

Вправа 7

• Метання малого м’яча в горизонтальну ціль
• Ведення великого м’яча кроком
• Пересування по гімнастичній лаві довільним способом
• Кидок баскетбольного м’яча в кошик
• Стрибок через набивні м’ячі    

Вправа 8

Завдання: сприяти розвитку швидкості, сили та загальної
витривалості.

14.05.2020

Азимут.

07.05.2020

Орієнтування на місцевості.

30.04.2020

Спорядження для походу.

23.04.2020

ТЕМА: Організація побуту у спортивно-оздоровчому поході:

Туристський бівуак – це місце розміщення (табір) туристської групи
для відпочинку або ночівлі. Бівуак повинен забезпечити повноцінний
відпочинок туристів після тяжкого денного переходу та повну їх безпеку.Першою вимогою є безпека бівуаку, а це значить, що не слід вибирати
місце поряд з населеними пунктами, великими дорогами.Друга важлива умова – вода. Вона повинна бути проточною,
придатною для використання в їжу. Тому вибирати місце бажано біля джерел
або на малих притоках річок, а не на самій річці.Третя умова – місце повинно бути безпечним на випадок негоди:
поблизу палаток не повинно бути сухостійних дерев або дерев, що
нахилилися, які можуть впасти при наявності сильного вітру. Не можна
розбивати бівуак біля одиноко стоячих дерев, на хребті, на вершині пагорба,
щоб уникнути при грозі небезпеки удару блискавки. Треба слідкувати, щоб
на місці бівуаку не було мурашників, мишачих нір, заростей колючих кущів.Важливу роль відіграє наявність палива. Якщо ви знайшли місце на
галявині лісу з великою кількістю сухостою та трусок, група отримає навіть у
негоду дуже великий виграш у часі на приготування їжі та сушці речей. Не
можна розташовуватись на бівуак на сухих торфовищах – тут категорично
заборонено розводити багаття.Встановлення наметів. Для встановлення наметів вибирається рівна
площадка без пеньків та ямок. Встановлювати намети бажано на однаковій
відстані один від одного. При встановленні намету слід враховувати рельєф
місцевості та напрямок вітру. Вітер повинен дути у задню стінку намету. Під
намети ставлять листя, мох. Якщо намет немає водонепроникного дна, то під
намет слід постелити поліетиленову плівку, а навколо намету викопують
невеличку канавку (8-10 см глибиною) для відводу води.Основні етапи та правила постановки намету класичної конструкції
(⹂будиночок”) :
1.Закріплення та розтягування дна. Біля кожного кута намету стає
учасник, і кожен рівномірно натягує дно із прикладанням сили по діагоналі в
напрямку назовні. Натягнувши, вставляють в проушини дна кілок. Для
встановлення намету достатньо кілків довжиною 10-15 см.
2.Постановка стійок та закріплення конька намету. Учасники
беруть протилежні краї середньої частини даху – коньок (з'єднує лівий і
правий скат даху), назовні намету ставлять стійки і натягують відтяжки,
слідкуючи, щоби стійки стояли перпендикулярно до поверхні землі.
3.Завершальна стадія постановки – закріплення та розтягування
бокових скатів даху. Всі кілки встромляють в землю під кутом 45-60°.
Основна вимога до встановлення намету – щоб верх був натягнутий як
парасолька, щоб у випадку дощової погоди вода стікала з нього.
Посередині розкладають багаття .

16.04.2020

Вязання туристичних вузлів.

Заняття проводить Чобіт Ігор Володимирович
Рава- Руський Будинок творчості.

09.04.2020

Техніка вязання вузлів.

19.03.2020 -02.04.2020
Розпалювання вогнища.

Вогонь потрібен для зігрівання, сушіння одягу, сигналізації, приготування їжі та обеззараження води кип’ятінням. Шанси на виживання збільшуються, якщо ви зможете розвести вогнище, коли це потрібно. Щоб розвести вогнище потрібні такі компоненти, як праця, розпалення та горючі матеріали.

Для розведення вогнища потрібно мати хороше вміння та досвід. Часто від вогнища мало жару, але багато диму. Багаття повинно давати багато тепла. Якщо у вашому розпорядженні є сірники, вогнище можна розвести за будь-якої погоди. Кожен учасник походу повинен мати свій особистий запас сірників у водонепроникний  упаковці. Щоб вони не змокли, можна кожен сірник умочити у розплавлений віск або парафін, і коли вони висохнуть, скласти у невелику баночку з товстими стінками і закрити пробкою.

Ретельно підбирайте місце для вогнища, щоб не загорівся ліс або суха трава. Якщо вогнище доводиться розводити на вологому ґрунті або на снігу, спочатку покладіть прошарок із дерева або каміння. Захищайте вогнище від вітру. Якщо ви будуєте вогнище на трав’яній місцевості, то попередньо зніміть дерен та складіть його осторонь корінням донизу та полийте водою. Після закінчення робіт біля вогнища, його заливають, і коли жар застигне, вкладають дерен на колишнє місце, поливають водою та притоптують ногами до землі. В дощову погоду вогнище розводять під прикриттям накидки яку тримають двоє туристів.

Вогнище потрібно розводити на відстані не менше десяти метрів від наметів, бо іскри від полум’я можуть пошкодити намет. У свою чергу намет ставлять входом до вогнища, а задньою стінкою до вітру.

Під час розпалювання вогнища потрібно знати деякі особливості, пов’язані з використанням тих чи інших дров. Смерека та ялина разом з іншим жаром дають багато іскор. Гілки хвойних дерев, берестина також дають іскри та кіпоть. Вільха горить без диму, рівно, коптить мало. Береза, дуб та акація дають великий жар.

Під час розведення вогнища обов’язково дотримуйтесь правил протипожежної безпеки. У хвойному лісі не бажано розводити велике полум’я, бо іскри які піднімаються вгору, можуть запалити хвою на гілках, що нависають над вогнищем. Вогнище, розташоване поблизу дерев або кущів, навіть при малому вітру, загрожує утворити пожежу. Особливо небезпечні в пожежному відношенні поля із стиглими хлібами, а також степ з сухою травою.

Розведення вогнища у суху погоду не є важкою працею. Для цього слід влаштувати курінь розпалювання із скалок та трісок (мал. 1). Важче доведеться після дощу, коли дрова вологі. Взагалі, для будь-якого випадку потрібно мати сухе горюче або свічку. Поставте шматок свічки (2-3 см) на землю. Над нею складіть куренем скалки, бересту, трісочки або маленькі гілочки, краще із хвойних дерев. Трісочки повинні торкатися верхньої половини полум’я але не гноту, інакше полум’я згасне.

В якості палива використовуйте сухостій або сухі гілки. В дощову погоду – внутрішню частину стовбура поваленого дерева. В  місцях,  де  немає лісу,  використовуйте траву,  засохлий  послід

тварин, тваринний жир, а інколи вугілля, горючий сланець або торф. Для вогнища треба використовувати будь-які рослини, але не бажано користуватися рослинами, які викликають токсичне подразнення.

Мал. 1

Для розпалювання вогнища використовуйте те що швидко загоряється при розтопленні, таке, як тріски сухого дерева, гілочки хвойних дерев, суху траву, папороть, пух рослин та птахів. Одним із кращих матеріалів для розпалення є гнилючки дерев. Папір та бензин можна залишити на більш складні випадки. Добре за умов підвищеної вологості горить смола дерев. Підтримання вогню вимагає менших сил, ніж добування нового. На ніч вогнище слід загасити, але, щоб вранці не витрачати часу та сірників на його розпалення, потрібно жар засипати попелом. Тоді він вранці буде теплим і легко можна роздути полум’я.

 Мал. 2

Якщо сірники відсиріли або загубились, вогнище можна розпалити більш складним шляхом. Для цього існують прийоми, як за допомогою сонця та скла (лінзи), кременя та сталі, лука та палиці (мал. 2). Якщо у вас є порох або патрони, то це найкращий варіант для розпалювання вогнища.

Для різноманітної мети існують різні типи вогнищ.

“Колодязь”   Колоди кладуть на жар паралельно на відстані одна від одної, поперек них – ще і так далі. Така конструкція зовнішнім виглядом нагадує колодязь. Вона забезпечує вільний доступ повітря до вогню, і колоди палають рівномірно по всій довжині (мал. 3).	Мал.3
“Курінь”  Деревину вкладають на жар похило до центру. При такій конструкції вогнища дрова палають у верхній частині, але полум’я потужне, жарке та концентроване (мал. 4). Цей тип вогнища вигідний для приготування їжі в одному казані.	Мал. 4

Мал. 5	“Зірка”Колоди укладають на купу жару з усіх сторін по радіусу від центра (мал. 5). Горіння відбувається у центрі, та при поступового згоряння дров їх підсувають ближче до центру.
Мал. 6	“Тайговий”   Біля добре розпаленого вогнища будь - якого типу кладуть товсту колоду, а на неї кладуть решту дров. Похило розташовані, вони сприяють швидкому збіганню води і не встигають намочитися. Такий тип вогнища добре використовувати для приготування їжі у дощову погоду. Біля такого вогнища добре посидіти ввечері всією групою в тісному колі (мал. 6).

“Три колоди” або “Ноддя”   

Мал. 7

 

Мал. 8

Цей тип вогнища  (мал. 7) використовується для обігріву, приготування їжі, для підтримування тепла під час ночівлі. Таке вогнище складається із трьох великих колод завдовжки 2-3 метри. Для того, щоб зробити таке вогнище, потрібні час та сили, але воно дає багато тепла довго горить і не потребує нових дров, декілька  годин поспіль, а якщо колоди достатньо грубі, то всю ніч. В складних та зимових походах таке вогнище використовують для ночівлі на снігу без наметів (мал. 8). Юним туристам користуватися таким вогнищем майже не доводиться, але на всяк випадок бажано знати, як його збудувати. Для побудови такого вогнища потрібно мати достатньо жару. Жар розгортається вздовж двох паралельних колод і засипається дровами. Коли дрова та колоди розгоряться, зверху кладуть третю колоду. 

Із інших типів вогнищ можна рекомендувати такі: камін (мал. 9), полінезійський (мал. 10), гармата (мал. 11). 

Мал. 9	Мал. 10	Мал. 11

                                    

Для приготування їжі можна використати вогнище, збудоване в землі (винахід індіанців) (мал. 12)

Мал. 12

Пам’ятайте : вміння розпалити вогнище - головний обов’язок кожного туриста, це запорука виживання !